Блог вчителя історії та правознавства Садкової Наталії Яківни: Наша мандрівка до Верховної Ради України

"Подорожі вчать більше, ніж що б то не було. Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж десять років життя вдома". Анатоль Франс

10.11.2017р. юні правники (9-П клас) побували на екскурсії у місці, де вирішується доля мільйонів українців. Будинок приваблює своєю красою та архітектурою, але потрапити туди нелегко: кожен коридор знаходиться під наглядом охоронців, а біля головного входу стоять металошукачі. При вході нас перевіряли по реєстраційному списку за свідоцтвами про народження, а сумки через сканер. Вже тоді ми зрозуміли наскільки все серйозно. панувала напружена атмосфера офіційності.

Вестибюль головного входу простий за архітектурними формами, безпосередньо поєднаний урочистими сходами зі світлими парадними кулуарами-фойє другого поверху, оздобленими рядом пристінних колон із мармуру.

Екскурсовод провела нас на другий поверх парламентського будинку, де навпроти центрального входу до сесійної зали проводиться реєстрація народних депутатів України та забезпечення їх робочими матеріалами. Праворуч було велике електронне табло інформаційної системи «Рада-3», а ліворуч — величезне полотно «Державотворення» (художник О. Кулаков), на якому відображено момент прийняття Акту проголошення незалежності України.

А далі... сесійна зала на 1000 місць. Нас запросили на балкон зали, де розташовані ложі дипломатичного корпусу та преси, місця для гостей. Було цікаво ловити захоплені погляди дітей, коли вони бачили депутатів з екрану. Варто відмітити, що й народні депутати не менше були здивовані, бо звикли бачити студентів, а тут діти з їх щиро відкритими очима. Навіть у час засідання, коли ми розмістились спостерігати у сесійні залі, то у часі бурхливої дискусій на нас звернули увагу, вказавши на поведінку деяких депутатів. "На Вас же діти дивляться!"- наголосила депутат по мікрофону. В цей момент діти затамували подих від здивування.

Не оминув нас увагою і народний депутат О.Ляшко, прикликаючи до відеокамер. На секунду усім так захотілось, щоб батьки побачили їх з екрана телевізора, що приєднались, а потім, миттю, повернулись до нашої екскурсії, залишивши пана депутата самого перед камерами. Як то кажуть регламент є регламент.

Екскурсія була насичена цікавими моментами та й фактами з історії Верховної Ради України.

Згодом пані екскурсовод із задоволенням, тим же офіційним тоном відповідала на дитячі запитання уже за круглим столом перед сесійною залою. У цей же час десь за нашою спиною народні депутати спокійно давали інтерв'ю, вели бесіди з громадськими діячами.

Ось так, наповнені новими цікавими враженнями, ми направились до славнозвісної вулиці Інституцької, щоб вшанувати загиблих героїв Євромайдану. Діти вдивлялись у фотографії героїв, що не вмирають.У когось заблищала сльоза, бо біль торкнувся серця...

А далі ми з правознавства плавно перейшли в історію... До одного із символів Києва. Найстаріша збережена оборонна споруда Русі, головний в’їзд до древнього Києва – такими є Золоті ворота, одна з головних пам'яток української столиці.

А далі дорога наша лежала до ...Присвячений «мудрості християнського вчення», собор за задумом творців мав утверджувати християнство на Русі. Вгадали? Одне з 100 чудес світу, яке охороняється ЮНЕСКО. Це найстаріша споруда Києва, де ми побачили чудовий мозаїчний образ Богоматері Оранти XI ст.

Саме в Софії Київській є сучасне диво.Одеська художниця Оксана Мась створила унікальне пано, яке складене із 15 тисяч писанок. Дерев'яні заготовки для писанок було виготовлено у Західній Україні. Кожне яйце було розписано вручну. Над ними працювали майстри із усієї України. Робота тривала 9 місяців