Онлайн...онлайн і нарешті ОФЛАЙН 25 липня!) Тренінг «Вивчай та розрізняй: перезавантаження» від IREX in Ukrainе в Івано-Франківську)

 Ми зустрілися! Ті, що об'єднані заради дії в проєкті «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність». Це комплексна програма, спрямована на розвиток та зміцнення навичок критичного мислення та інформаційної гігієни задля посилення стійкості до дезінформації, маніпуляцій та пропаганди.
Програма виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольства США в Україні та Міністерства закордонних справ і міжнародного розвитку Великої Британії у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури та інформаційної політики України та Академією української преси.
    Нас зустріли мега позитивні та компетентні тренери: Андрій Фендик—регіональний координатор проєкту у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській областях та Наталія Запішна—регіональна координаторка проєкту в Одеській, Луганській та Донецькій областях.

Знайомство в мінігрупах і дискусія про досвід використання вправ на уроках захоплював. Кожна група, що об'єднувалася за предметом викладання ("історія", "українська мова і література", "мистецтво"), визначала п'ять вправ (пропонованих у матеріалах проєкту), які, на їхню думку, були найефективніші у роботі з учнями. Досвід був різноманітним і пізнавальним.

 Приємно було дізнатися, що в межах проєкту IREX «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» розроблені онлайн-курси «Медіаграмотний спротив»: «Медіаграмотний спротив: будуємо аргументовані діалоги», «Медіаграмотний спротив: спілкуємося на рівних». Важливо було почути як застосовувати нові розробки проєкту: універсальні уроки та інструкції для проведення батьківських зборів.

 Задумалися над тим, що ми часто перебуваємо в стані емоційного напруження і як же важливо робити емоційні паузи, щоб проаналізувати мету інформації, чи принесе вона шкоду, чи користь. Дуже добре якщо ми будемо фокусуватися на власних емоціях, а ось одна з вправ, яка допоможе (на світлині)

 Практична сесія була не менш насиченою! Опрацювання щоразу в оновлених мінігрупах пропонованих вправ та обговорення їх значимості на сьогоднішній день, підсилювало нашу стійкість до маніпуляцій, дезінформації та пропаганди.

Важливо пам'ятати ЯК протидіяти пропаганді на особистому рівні. Спробуйте: визначте емоції, які викликає у вас інформація; подумайте для кого, для чого і кому це вигідно; відокремте факти від суджень та оцінок; перевірте наведені факти; оцініть обгрунтованість суджень; перевірте інформацію на ознаки та методи впливу пропаганди. Дуже цікавезно було почути про наративи експертів та наративи, якими керується країна-агресор. До речі, нарати́в (англ. і фр. narrative — «оповідь», від лат. narrare — «розповідати», «пояснювати») — "Це не те саме, що фейк? Ні. Фейк — це неправдиве повідомлення. Дезінформаційний наратив може складатися з неправдивих чи частково неправдивих повідомлень і спекулятивних оцінок, перемішаних із правдивими, але маніпулятивно потрактованими або поміщеними в маніпулятивний контекст. Це комплексна штука. У дезінформаційному наративі є частинки правди й частинки суб’єктивних оцінок, які роблять його переконливішим і важчим для спростування."

А ви знаєте різницю між ботами і тролями...загугліть, бо це важливо, щоб не потрапити в маніпулятивне поле.

Що сьогодні для мене було найцінніше, то це живе спілкування, навчання заради майбутнього і величезна вдячність проєкту за таку важливу просвітницьку місію, яка є необхідною зброєю в інформаційному полі!

Вдячність захисникам, які дають нам можливість працювати та навчатися заради майбутнього!

далі »

Дата публікації: вівторок, 25 липня 2023 р.

 Мала честь бути на крутезному інтенсиві для випускників Весняного курсу підвищення кваліфікації вчителів у сфері громадянської освіти “Команда UA” 19-20 травня 2023 у Львові.

 Знайомтеся☝ Команда UA – це партнерська програма співпраці Асоціації «Нова Доба», Міністерства освіти і науки України, обласних закладів післядипломної педагогічної освіти у сфері підвищення кваліфікації вчителів громадянської освіти.

 «Суспільна місія історії та громадянської освіти в умовах війни та після перемоги» саме ця тема об'єднала учителів з різних куточків України, незважаючи на усі складнощі цього часу (повітряна тривога по всій Україні о 02:19 19.05.2023). З великою вірою та вдячністю нашим збройним силам добралися усі!

 З вітальним словом звернувся Петро Іванович Кендзьор, а далі кожен представив себе. Коли  слухала звідки приїхали учасники, то  пульс пришвидшувався, а в голові бігла стрічка новин "що там зараз". Була переповнена гордістю за наших незламних і відважних учителів, які у цей момент працюють ще з більшим запалом заради майбутнього. 

Ми ділилися досвідом, життєвими кейсами, а тоді спробували відповісти на тестування, яке проходили учні з різних куточків України. Цікаво ж було чи так добре ми знаємо підлітків, як думаємо. Межі вдосконалення нема, 70% відповідей ми підтвердили! Але це ж не 100%))) Тому працюємо...досліджуємо усе, що сьогодні актуальне. 

Тож, ми об'єдналися у групи і попрацювали з цінностями в умовах сучасного українського суспільства: єдність та солідарність, свобода і демократія, довіра та відповідальність, патріотизм та сміливість, винахідливість та компетентність, милосердя та емпатія, гумор і позитивна комунікація. Відповідаючи на запитання, ділилися власним життєвим досвідом. Кожен досвід унікальний!

"Особливості наукової публікації у сфері громадянської освіти" тема, яка відкрила нам більше можливостей подумати над структуруванням, узагальненням нашого досвіду. Нас об'єднали у групи і дали домашнє завдання))) Таак, домашнє завдання на наступний день!) Підготувати основу до публікації, відповівши собі на запитання: "Чи буде цікаво більшості?",  "Яка мета публікації?"

   День наче добіг до кінця, але ж нас чекала освітня екскурсія чарівним Містом Лева "Як війни змінювали/ють образ міста"

 Пані Оксана Гривняк поділилася цікавими історіями та легендами Львова. Це місто мрій і фантазій. Місто глибокої історії і давніх традицій, нерозгаданих загадок, таємниць та сюрпризів. Хтось любить Львів за смачну каву і креативні ресторанчики. Хтось за романтичні пригоди, комусь до вподоби Книжковий ярмарок, мистецькі галереї, неймовірні архітектурні ансамблі. А ми уже його полюбили ще й за нашу Команду UA!

Ранок другого дня був сповнений робочого духу, бо ж  ввечері гуляли, а домашка?) Чемні точно усе зробили звечора. Чесно кажучи, то більшість зранку креативили, як і ми)))

Наша команда: Анна (Чернігів)+Ірина ( Миколаїв)+Наталя(Івано-Франківськ). Ви помітили як горять наші очі (світлина)?) Це запал та задоволення з яким ми працювали-нам було комфортно і цікаво. За що щиро вдячна!

Перевірка д,з.) Петро Іванович був строгим і вимогливим наставником, але це важливо - почути корисні вказівки, рекомендації та пропозиції. Усі допомагали один одному та підтримували нові ідеї до співпраці. 

Ось це і було звучання "єдності" та "солідарності" на шляху до якісного результату!

Обговорення проєкту програми освітніх обмінів для випускників курсів
«Команда UA», подальша співпраця, обмін думками - важливо для усвідомлення значимості Громадянської та історичної освітньої галузі.

Фото напам'ять із надією на нові зустрічі! Забрали із собою тільки позитивні емоції, багато корисного та цікавого досвіду. Знайшли нових друзів, обняли вже давніх і...додому, а хтось ще з вірою чекає, що скоро теж поїде саме до рідного дому. З нетерпінням чекаю цього моменту теж, бо запрошення у гості вже отримала!

Львів подарував так багато приємних моментів+ фотосесії для кожного учасника! Дякуючи Збройним Силам України, ми зустрілись, в задоволення попрацювали, наспілкувалися, наобнімалися, подарували один одному багато усмішок.

 Тримаймося, бо ми того варті!

Вдячність за можливість бути у колі цікавих, мудрих та натхненних людей!
Команда UA, дякую за віру та наснагу до нових звершень!

 

далі »

Дата публікації: неділя, 21 травня 2023 р.

  Молоде покоління має знати своє минуле, щоб впевнено будувати майбутнє. Цей ранок для нас розпочався о 4:19 тривогою. Умань, Дніпро – боляче... З вірою та надією ми відправилися у дорогу.

  Спільна подорож(10Г+10А) 28 квітня повела нас стежками Давнього Галича. 

Крилос – мальовниче село неподалік сучасного Галича. Саме тут, на крилоській горі, колись знаходився Давній Галич, який і дав назву частині України, що сьогодні зветься Галичиною. У Крилосі збереглося чимало історичних пам’яток, які сягають княжих часів і зберігають справжній дух нашої давнини.

 Розпочали нашу екскурсію з одинокого кургану «Галичина Могила». Михайло Грушевський вважав, що в Галичиній могилі міг бути похований засновник Галича .

 Надзвичайно цінний матеріал до розуміння релігійних вірувань давніх мешканців Крилоської гори напередодні прийняття християнства дали розкопки, проведені археологами В. Бараном і Б. Томенчуком.

 Нас безперечно вразили краєвиди, оборонні вали (25м), що говорили про неприступність фортеці. Ранковий холодний вітер не зупиняв нашої цікавості, бо розповіді нашого екскурсовода були захоплюючі. 

 У Митрополичих палатах (пам’ятка архітектури XVIII ст.) розміщений музей історії Давнього Галича. Саме тут була літня резиденція митрополита української греко-католицької церкви Андрія Шептицького. А з 1938 року за ініціативою владики та доктора археології Ярослава Пастернака відкрито музей.

В експозиції музею представлена історико-культурна спадщина давнього міста, археологічні та архітектурні знахідки минулого, які засвідчують, що Галич свого часу був могутнім державним та релігійним центром. Для юних відвідувачів тут відбуваються квести та цікаві вікторини, можна доторкнутися  до пропонованих експонатів давніх культур — трипільської, комарівської.

 В центрі дитинця давньоруського Галича знаходився Успенський собор, який було побудовано в період князювання Ярослава Осмомисла (1153 – 1187 роки). Це був один з найвеличніших храмів середньовічної Європи, а за своїми масштабами в Київській Русі він поступався лише Софії Київській і Десятинній церкви в Києві. До наших днів дійшли лише фундаменти собору, які у 1936 році відкрив археолог Я.Пастернак. Наступного року в притворі храму був винайдений кам’яних саркофаг з остатками, ймовірно, князя Ярослава Осмомисла – фундатора храму.

Із залишків Успенського храму наприкінці 16 століття збудували Успенську церкву, а також частково каплицю святого Василія та Старостинський замок у сучасному Галичі.

В Церкві Успіння Пресвятої Богородиці Крилоса розміщена унікальна ікона, яка приваблює до себе тисячі паломників з усієї України – Галицька (Крилоська) чудотворна ікона Божої Матері. Тож, ми мали можливість помолитися за наших славних воїнів та нашу Перемогу, за всіх, хто дорогий нашому серцю. Це один із найдавніших українських чудотворних образів.

Оборонні башти XVII ст. відновлено, а ще вразив Північний портал церкви. 

 Торкаючись минулого, важливо відчувати відповідальність за сьогодення, що  творитиме твоє майбутнє.

 А далі нас чекала Княжа криниця. Це джерело, яке оповите старовинними легендами та переказами. А в часи, коли місто неодноразово брали в облогу, місцеві жителі набирали тут воду і рятувалися від смерті. Вода в джерелі смачна (спробували)), багато людей приходить сюди з пляшками (бачили на власні очі)), щоб набрати її додому або в дорогу. 

Ви також можете прихопити якусь ємність, аби взяти водички з криниці у Крилосі. Наситившись історією Рідної землі, ми відправилися насолоджуватися природою. Центр реабілітації диких тварин «Галицький» — реабілітаційний центр, який з 2007 року функціонує в Галицькому національному природному парку Навпроти Реабілітаційного парку є облаштовані альтанки для відпочинку, де ми пообідали та рефлексували) Маленька спортивно-історична вікторина додала настрою та впевненості, що день вдався: заглянули у вікно минулого, щоб впевнено рухатися до щасливого майбутнього.

Тримаймося! Бо ми того варті!

далі »

Дата публікації: субота, 29 квітня 2023 р.

Сьогодні ми встигли до весняного дощу прогулятися особливою вулицею міста, яка має популярну серед місцевих жителів назву — «Стометрівка». Довжина вулиці Незалежності насправді становить 450 м. А далі ми прямували найкоротшою і найвужчою вулицею Труша. Нарахували 67 кроків (рахували дівчатка), а скільки кроків нарахуєте ви? Довжина вулиці, до речі, 65 метрів. 

Замилували ковані птахи біля майдану Шептицького, а далі нас чекав Музей мистецтв Прикарпаття — найдавніша споруда (XVII ст.) міста Івано-Франківська. Музей відкритий в приміщенні колишньої культової споруди — барокового Костелу Непорочного зачаття Діви Марії. Раніше тут була усипальниця графів Потоцьких.

 На жаль, нам не вдалося побачити унікальні пам’ятки галицького іконопису, творчість класиків західноукраїнського малярства, роботи українських художників другої половини ХХ ст., а також твори польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів ХVIII-XX ст. про які розказувала екскурсовод, бо для збереження цілісності робіт — не експонуються.

 Гордістю збірки музею є роботи відомих українських митців Я. Пстрака, І. Труша, О. Новаківського, Г. Крука, О. Заливахи, О. Коровая, М. Фіголя.

Вразили роботи Михайла Тимчука. Свої праці художник виконував на папері чи полотні лаками, які насичують кольори, створюють відчуття руху фарби в просторі.

А нас уже чекав Краєзнавчий музей Прикарпаття. Експозиції музею розташовані в одній з найвеличніших споруд міста — Ратуші. Івано-Франківська ратуша — єдина споруда громадського призначення в Україні з позолоченим верхом.  Загальна висота ратуші 49,5 м.

Це музей комплексного типу, який володіє колекціями з палеонтології, геології, зоології, археології, історії, етнографії, мистецтва. Ми познайомилися з відділами: археології, історії, народного мистецтва, реставрації. Побачили багато цікавезних експонатів. Можливо, після перегляду світлин, у вас теж виникне бажання ознайомитися з колоритною історією нашого Прикарпаття. До речі, у музеї зберігається унікальний експонат — кам’яний саркофаг, в якому було поховано князя Ярослава Осмомисла

Експозиція відділу народного мистецтва знайомить з такими видами народної творчості як: ткацтво, вишивка, різьба по дереву, художня обробка металу та шкіри, кераміка. Особливої уваги заслуговує косівська кераміка, внесена до Репрезентативного списку світової спадщини ЮНЕСКО

В експозиції народного мистецтва Івано-Франківського краєзнавчого музею знаходиться унікальний експонат – дерев’яний велосипед, виготовлений в середині ХХ ст. жителем м. Яремче Бойком Іваном Мироновичем. Цей транспорт був сенсацією для місцевих жителів і туристів, зі слів екскурсовода. Серед туристів було модно зробити світлину чи проїхатися центральною вулицею міста на цьому ровері за плату – 3 карбованці (буханець хліба коштував тоді 16 копійок). Письменник Степан Пушик використав цей факт для свого гумористичного оповідання «Бізнесмен».

Побут...Одразу Ксеня пригадала серіал "І будуть люди", що змушує задуматися про виклики, які зустрічала Україна та українці у ХХ столітті, про те, як кожен українець знаходив власний шлях у буремні часи, мріяв, боровся та відстоював свою правду, і як наше минуле пов’язане з сучасністю.

Відділ природи ознайомив нас з з природними особливостями та біологічним різноманіттям Івано-Франківщини. Особливу увагу завоював тваринний світ краю, зокрема ті види, які занесені до Червоної книги.

Унікальні старовинні експонати, роботи художників сучасності та малюнки малечі. Усі ці інсталяції поєднали на мистецькій виставці «Бог між нами. Переможемо разом». Зі слів реставратора, автора проєкту Валерія Твердохліба: “Ідея була така – молитва дії. Не просто молитися, а діяти. Робити конкретні кроки. Робити рухи, які дозволять нам перемогти. А для цього кожен має свій фронт. Художник має малювати, продавати картини і відправляти гроші, волонтер возить машини. Тут така глобальна річ, і кожен може побачити щось своє”.

Зачепила кожного погляд і думку тема життя та смерті інсталяції «Крила» відомого харківського художника Нікіта Тітов.

«І тільки той, у кого серце чуле, хто вміє берегти своє минуле і прагне шанувать своє сучасне, лиш той майбутнє вивершить прекрасне»

далі »

Дата публікації: вівторок, 25 квітня 2023 р.