Технологія розвитку критичного мислення

Дослідження освітньої технології, що використовується у моїй практиці.

ЗМІСТ Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади технології розвитку критичного мислення
1.1. Поняття «критичне мислення» і його характеристики
1.2.Інтерактивна основа  технології розвитку критичного мислення
Розділ 2. Практичне застосування технології  розвитку  критичного мислення
2.1. Аналіз практики застосування   технології  розвитку    критичного мислення на уроках суспільствознавчих дисциплін
2.2. Результативність використання  технології  розвитку  критичного мислення
Висновки
Список використаних джерел

ВСТУП

Входження України в загальноєвропейський освітній простір є надзвичайно важливим для подальшого розвитку нашої країни. У час суспільних змін очевидним є те, що знання застарівають досить швидко. «Самоцінність знань переосмислюється, – підкреслюється у Концепції розвитку загальної середньої освіти, – натомість зростає роль умінь здобувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення людини» [2, с.8]. Життя висуває суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення, аргументувати власну думку, бути толерантним.

Сьогодні залишається актуальним твердження видатного американського мислителя минулого століття Джона Дьюї, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні інформації учням,  а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення, навички мислення, котрі дають змогу адекватно оцінювати нові обставини і формувати стратегію подолання проблем, які у них криються. Тому предметом роботи є можливості розвитку критичного мислення на уроках суспільствознавчих дисциплін та результати використання даної методики.

Поступове впровадження гуманістичної парадигми освітнього процесу веде до певної зміни ролі й функцій вчителя, зростання його самостійності на етапі прогнозування, конструювання й організації, що приводить відповідно до підвищення відповідальності за результати своєї праці. Саме на досягнення кінцевого результату — розвитку особистості через призму формування життєво необхідних компетентностей — націлена сучасна модель освіти[1, с.34].. Життєвий досвід учня — вирішальний фактор формування особистості, а вся система навчання і виховання повинна допомогти їй виявити у собі і розвинути те, що їй органічно притаманне. Нові вимоги ставлять за практично значущу мету діяльності вчителя не управління процесом засвоєння учнями знань, а педагогічний супровід формування компетентної особистості.

   Останнім часом проблема розвитку критичного мислення як моделі для навчання і виховання громадян суспільства майбутнього перебуває в центрі уваги зарубіжних і вітчизняних педагогів. Учений Метью Ліпман, фундатор Інституту критичного мислення США, підкреслює відповідність потреби розвитку критичного мислення завданню вдосконалення початкової, середньої та вищої освіти. Залучення учнів до процесу активного навчання, коли вони не просто запам'ятовують навчальний матеріал, а й запитують, досліджують, творять, вирішують, інтерпретують та дебатують за його змістом, вважається "найкращою практикою" [6, с.8]. На думку М. Ліпмана, критичне мислення є «майстерним, відповідальним мисленням, яке сприяє доброму судженню, оскільки воно: а) ґрунтується на критеріях, б) є таким, що самокоригується, в) є чутливим до контексту» [4, с.32].

   Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації виник в Україні, як і в деяких інших нових незалежних державах, наприкінці XX століття. Український учений, відомий дослідник проблеми критичного мислення О.В.Тягло, акцентуючи увагу на важливості і значущості розвитку критичного мислення особистості в умовах інформаційного суспільства, зазначає, що цей напрям сучасної освіти розвивається в освіті США та Канади вже майже півстоліття.

   Актуальність розвитку критичного мислення особистості зумовлена інтенсивними соціальними змінами, за яких виникає необхідність у її пристосуванні до нових політичних, економічних та інших умов, у вирішенні нею проблем, значна частина яких непередбачувана. Становлення інформаційної цивілізації, демократичний поступ країни визначають важливість критичного мислення для вітчизняної освітньої системи. Адже критичне мислення є не тільки наслідком демократії, а й важливим чинником її формування. На думку О. Тягла, здатність людини критично мислити забезпечує систематичне вдосконалення процесу і результатів розумової діяльності на основі критичного аналізу, розуміння та оцінки. Учений трактує критичне мислення як активність розуму, спрямованого на виявлення й виправлення своїх помилок, точність тверджень і обґрунтованість міркувань.

   Достатньо широко розглядає підходи до визначення сутності зазначеної проблеми український дослідник С. Терно, визначаючи критичне мислення як наукове мислення, сутність якого полягає у прийнятті ретельно обміркованих і зважених рішень щодо довіри до будь-якого твердження: маємо ми його сприйняти чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з яким ми це робимо. Він вважає, що основними рисами критичного мислення є такі вміння: робити логічні умовиводи; приймати обґрунтовані рішення; давати оцінку позитивних і негативних рис як отриманої інформації, так і самого розумового процесу; бути спрямованим на результат. Таке мислення характеризується контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю. Його використовують для розв'язування задач, формулювання висновків, імовірнісної оцінки та прийняття рішень. Ґрунтуючись на характеристиках поняття критичного мислення, можемо визначити, що критично мисляча людина здатна ставити потрібні запитання, виділяти головне; визначати потрібну інформацію; розпізнавати необ'єктивні судження, відокремлювати факти від суб'єктивної думки, відокремлювати помилкову інформацію від правильної; визначати проблему; робити порівняння; виявляти причинно-наслідкові зв'язки; висувати варіанти рішення; передбачати наслідки; знаходити й наводити аргументи; робити висновки та перевіряти їх на практиці.

   Метою роботи є з'ясування методичних умов ефективного розвитку критичного мислення учнів у процесі навчання суспільствознавчих дисциплін/

Завдання для досягнення поставленої мети:

·        визначити особливості технології критичного мислення;

·        виявити основні методи та прийоми даної педагогічної технології;

·        застосувати запропоновані  методи розвитку критичного мислення на практиці;

·        прослідкувати результативність навчання, розвиток критичного мислення в учнівській аудиторії.

 Розділ 1 Теоретичні засади технології розвитку критичного мислення 

1.1. Поняття «критичне мислення» і його характеристики

   Розвиток критичного мислення – це багатоаспектний, системний та тривалий процес навчання учнів. Він передбачає спрямовану, організовану та поетапну розумову діяльність учнів під керівництвом вчителя. Оволодіння основними принципами та операціями логічного мислення дозволить учням виробити новий критичний стиль мислення, який буде допомагати аналізувати проблеми в будь-якій сфері життя та знаходити їх оптимальне вирішення. Критичне мислення, здатне висунути нові ідеї та побачити нові можливості під час вирішення проблем.

    Ця технологія допомагає готувати учнів нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших, вміють пристосовуватися до нових політичних, економічних та інших обставин.

   При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

    Сьогодні в різних наукових джерелах можна знайти різні визначення критичного мислення. Джуді А. Браус і Девід Вуд визначають критичне мислення як розумне рефлексивне мислення, сфокусоване на вирішенні того, у що вірити і що робити, виділяючи такі навики:

·                   Визначення проблем, що містяться в явному або в прихованому вигляді в новій інформації.

·                   Виявлення цілей: визначення напряму і цілей вивчення нової інформації.

 Навички збору інформації:

·                   . Спостереження: отримання інформації за допомогою однієї або більше сенсорних систем.

·                    Формулювання питань, пошук нової інформації через питання.

 Навички запам'ятовування:

·                   Кодування: зберігання інформації в довготривалій пам'яті.

·                   Виклик: відновлення інформації з довготривалої пам'яті.

 Навички організації:

·                    Порівняння: виявлення рис подібності і відмінностей різних об'єктів.

·                    Класифікація: угруповання і позначення об'єктів на основі виявлених їх ознак.

·                    Подання: презентація нової інформації

 Навички аналізування:

·                    Ідентифікація атрибутів і компонентів: визначення характеристик або частин основних ідей або понять, що містяться в новій інформації.

·                   Ідентифікація відносин і понять: визначення причинно-наслідкових зв'язків.

·                   Ідентифікація головних ідей: ідентифікація центрального елемента; наприклад, ієрархія ключових ідей у повідомленні або впорядкування причин.

·                    Ідентифікація помилок: визначення логічних помилок і інших помилок і, де можливо, виявлення варіантів їх виправлення.

Навички генерування:

·                    Висновки: підсумовування, виявлення найбільш важливої інформації або ідей.

·                    Передбачення: передбачення подій або наслідків на основі наявної інформації.

   Критичне мислення означає мислення оціночне, рефлексивне. Це відкрите мислення, не приймає догм, що розвивається шляхом накладення нової інформації на особистий життєвий досвід. Можна сказати, що критичне мислення - це відправна точка для розвитку творчого мислення, більше того, і критичне і творче мислення розвиваються у синтезі, взаємозумовлено.

1.2. Інтерактивна основа  технології розвитку критичного мислення 

  Система розвитку критичного мислення передбачає особливу структуру уроку: кожен урок повинен має трьохетапну структуру: 

Етап актуалізації має на меті : 

·                   актуалізувати («оживити») в пам’яті учнів уже наявні знання;

·                   встановити мету навчання;

·                   зосередити увагу учнів на темі;

·                   представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.

 Етап усвідомлення знань відбувається в основній частині уроку й має на меті: 

·                   порівняти очікування учнів із тим, що вивчається;

·                   переглянути очікування та висловити нові;

·                   зробити висновки й узагальнення матеріалу;

·                   поєднати зміст уроку з особистим досвідом учня;

·                   поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.

Етап рефлексії має на меті: 

·                   узагальнити основні ідеї;

·                   обмінятися думками;

·                    виявити особисте ставлення[8, с.5].

   Робота за цією технологією вимагає часу, уваги й мети, а викладання має бути чітким і зрозумілим. Необхідно виділяти достатньо часу для обміну думками. А методів і прийомів, які застосовуються при критичному мисленні, чимало. Отже, розглянемо основні з них та можливості іх використання на уроках історії.

   Методи технології розвитку критичного мислення.

 «Генератор ідей»- прийом організації індивідуальної й групової форми роботи учнів на початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного в них досвіду й знань. Він дозволяє з’ясувати все, що знають або думають учні з обговорюваної теми уроку.

 Обмін інформацією проводиться по наступній процедурі:

 - задається пряме запитання про те, що відомо учням з тієї або іншої теми;

 - спочатку кожен учень згадує й записує в зошиті все, що знає з тієї або іншої теми (виключно індивідуальна робота, тривалість 1-2 хв.;

 - потім відбувається обмін інформацією в парах або групах. Учні діляться один з одним відомими знаннями (групова робота). Час на обговорення не більше 3 хв. Це обговорення повинно бути організованим, наприклад, учні повинні з’ясувати, у чому збіглися наявні подання, із приводу чого виникли розбіжності;

 - далі кожна група по колу називає якусь одну відомість або факт, при цьому не повторюючи раніше сказаного

 (складається список ідей);

 - всі відомості коротко, у вигляді тез записуються вчителем (без коментарів), навіть якщо вони помилкові;

 - всі помилки виправляються далі, під час освоєння інформації.

 «Логічне дерево» .Цей прийом можна використовувати під час обговорення проблем, пошуку рішень. Найкраще, якщо проблема розглядається з різних боків, а рішення опирається на досить ясну фактичну базу. У процесі читання учні працюють наступним чином: коріння – то проблема, що розглядається в тексті. На самому стовбурі є основні та допоміжні гілочки. На основних учні відзначають причини виникнення досліджуваної проблеми. На допоміжних гілках розташовуються факти, що підтверджують наявність сформульованих ними причин. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відбивають суть, факти.

 Свій висновок з досліджуваного питання учні можуть зробити на стовбурі «логічного дерева».

 «Концептуальна таблиця»-  прийом використовується коли передбачається порівняння трьох і більше аспектів або питань. Таблиця будується так: по горизонталі розташовується те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси, властивості, за якими це порівняння відбувається.

«Піраміда роздумів» -учні записують перший рядок, виражений одним словом, як правило, іменником; другий рядок учні будують із двома словами; третій – трьома; четвертий – чотирма (відношення учнів до цієї теми). Потім рядки зменшують кількість слів - 3, 2, 1 (останнє слово учні пишуть на емоційно-образному рівні теми, воно виступає «скарбом» - висновком, закритим під пірамідою).

 Цей прийом можу бути запропонований як індивідуальне самостійне завдання та може використовуватися на стадії рефлексії, хоча може бути дана і як нетрадиційна форма стадії виклику.

 «Піраміда роздумів» може виступати у якості:

 • Інструмента для синтезування складної інформації;

 • Способу оцінки понятійного багажу учнів;

 • Засобу розвитку творчого виразу.

 «Кластери» - графічний спосіб організації учбового матеріалу. Кластери – малюнкова форма, зміст якої в тому, що в середині аркуша або дошки записується основне слово (ідея, тема), а з двох боків від нього фіксується інформація, якимось чином з ним пов’язана. У центрі тема, довкола неї – великі змістовні одиниці, поєднуємо їх прямими лініями з темою.

 «Позначки» -читаючи параграф підручника потрібно робити позначки на полях. Позначки мають бути такими:

 Ставте «  » на полях, якщо прочитане підтверджує те, що ви вже знаєте.

 Ставте « - » ( мінус) , якщо прочитане відрізняється від того, що ви вже знаєте, чи думаєте, що суперечить вашим уявленням.

 Ставте «+» ( плюс) на полях, якщо прочитане несе для вас нову інформацію.

 Ставте « ?» ( знак питання) на полях, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка вас бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше.

 Доцільно запропонувати учням скласти власну таблицю позначок для впорядкування інформації: «» « - » « + » « ?»

 «Синквейн» (сенкан)  Синквейн – це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему.

 Самостійна робота у стилі «синквейн» допомагає учням у первинному сприйнятті теми, спонукає до проблемної роботи над текстом, розвиває творчі здібності, уяву дитини, вміння нестандартно мислити. Це своєрідна цікавинка філософського змісту, що вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей. Кожен може відчути себе поетом, виявити власний погляд на прочитане, почуте.

 Синквейн вимагає певної побудови. Це поетична мініатюра з 5- ти рядків за такою схемою:

1 – й рядок – іменник ( тема мініатюри);  2 – й рядок – прикметник до теми;  3 – й рядок – дієслово чи дієслівні форми;  4 – й рядок – фраза, яка передає особисте ставлення до теми;  5 – й рядок – синонім до іменника в першому рядку.

1.       • Цезарь 2.       • Хитрий, розумний 3.       • Притягує, захоплює, править 4.       • Став наймогутнішим диктатором Риму! 5.       • Велика людина

«Фішбоун» (скелет риби)- цей прийом (використовується схема )дає можливість розрізняти складові частини у явищах та подіях, виокремлювати причини та наслідки, аргументувати відповідь та підтверджувати її прикладами. Основою для виконання роботи за схемою є проблема, яка є у тексті або у розповіді вчителя. Її записують в «голові» скелету, а висновки, які виходять у процесі роботи, записуються у «хвості». Отже голова - питання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, нижні – зміст понять, хвіст – відповідь на питання. Записи повинні бути лаконічними, уявляти собою ключові фрази або слова, які відображають зміст.

 «Правильні та помилкові твердження» -учні повинні встановити істинні чи хибні ці твердження.

 Наприклад, початком уроку в 11 класі за темою «Епоха застою» можуть бути запропоновані наступні твердження:

 • в епоху застою була ухвалена нова конституція, в якій були проголошені демократичні свободи;

 • це був час розквіту літератури та мистецтва;

 • була відновлена система ГУЛАГу;

 • жорстка цензура;

 • кращі діячі науки та мистецтва були вигнані з СРСР;

 Потім учні повинні встановити істинні чи хибні ці твердження. Після ознайомлення з основною інформацією повертаємось до даних тверджень та просимо оцінити їх.

Прийом «РАФТ» (по К.Санте)  Назва є скороченням: Р (роль) – А (аудиторія) – Ф (форма) – Т (тема). Ідея є в тому, що учень обирає для собі якусь роль, тобто пише текст не від себе, а від імені історичного персонажу (король, селянин, революціонер…). Потім обирає для кого писати та стиль тексту. Це може бути письмо, стаття в газету тощо.

 Прийом таблиця «Плюс-мінус-цікаво» .Нова інформація заноситься у таблицю, за ходом прослуховування лекції заповнюються відповідні стовпчики.

 «П» інформація, яка з точки зору учня, носить позитивний характер

 «М» негативний

 «Ц» найбільш цікаві та суперечливі факти

 «?» «є питання»

 При використанні даного методу інформація не тільки більш активно засвоюється, систематизується, а й оцінюється.

 «Бортові журнали»  -записують свої думки на наступні питання

 Що мені відомо з цієї теми? Що нового узнав з тексту?

Зустрівши у тексті ключові моменти, учні заносять їх до свого бортового журналу

 «Ключові фрази»  Вчитель пропонує учням набір ключових фраз до нової теми. Учні отримують завдання: попрацювати в парах та скласти зв’язний текст із запропонованих фраз. Ця робота займає 5-8 хв. Потім кожна пара пропонує свій варіант.

 «Підказка»-вчитель пропонує учням коротку інформацію про тему, свого роду підказку, яка допоможе учням здогадатися про що піде мова на уроці, викличе у них зацікавленість, бажання вивчати цю тему. Це може бути текст закону, лист, оголошення, відео- або аудіофрагмент, вірш, фото тощо.

 «Резюме» Вчитель пропонує учням підвести підсумки своєї діяльності на уроці, написавши резюме з використанням ключових фраз:

 • в ході уроку мені вдалося…;

 • найважливішим знанням для мене стало…;

 • у ході роботи над темою в мене виникли почуття…;

 • мене зацікавили питання…;

 • мені не вистачило наступних знань та вмінь…;

 • у цих питання я б хотів розібратися докладніше…;

 • ці питання не викликали зацікавленості…

 «Кошик ідей» .Учням задається питання, про те, що їм відомо з вказаної теми. На початковому етапі ця робота індивідуальна (1-2хв.). Потім діти обмінюються інформацією в парах або групах. Далі кожна група по колу називає факти, імена, події не повторюючись – складається список ідей. Усі свідчення записуються вчителем на дошці без коментарів, навіть якщо вони хибні. За ходом заняття ці факти будуть складатися у логічний ланцюжок.

 SWOT – аналіз являє собою заповнення матриці, яка складається з 4 блоків, у центрі матриці записуємо факт, явище, проблему, яка потребує дослідження, а по бокам матриці

 S – сильні боки явища що вивчається (англ. strengths – сильний)

 W – слабкі боки явища що вивчається (англ. weaknesses– слабкий)

 О – можливості використання (англ. opportunities – можливості)

 T – загрози використання (англ. threats – загрози)

 «Знаємо - хочемо дізнатися - дізналися»  Найкраще використовувати цей метод на етапі актуалізації та мотивації навчальної діяльності учнів. У процесі роботи учнів спочатку просять подумати над тим, що вони вже знають з теми цього уроку, поставити запитання до цієї теми та знайти відповідь на ці запитання. Під час роботи учням пропонують заповнити таблицю:  Що знаємо? Про що хочемо дізнатися? Про що дізналися?

 «Дошка запитань»  Вчитель вивішує великий аркуш паперу на видному місці в класі, де учні можуть записувати запитання, які виникають у ході обговорень під час уроків. Мета полягає в тому, щоб учні могли записати будь-які свої запитання, що виникають у них, коли вони беруть участь в обговоренні, читають щось самостійно за власним вибором чи дорученням вчителя, виконують інші завдання. Складений учнями перелік запитань може стати матеріалом на уроці узагальнення й систематизації знань. У цьому переліку вчитель може знайти цікаві варіанти ключових та тематичних питань, які він зможе використати при вивченні цієї теми наступного навчального року.

 «Сократівське опитування» Цей метод застосовується для прояснення ідей, дослідження контексту, розгляду основ, визначення припущень і формулювання точки зору. Питання, які ставляться під час застосування цього методу можна поділити

 на декілька груп.

 Перша — запитання для прояснення:

 • Що ви маєте на увазі, коли кажете...?

 • Яке завдання ви збираєтесь виконувати...?

 • Який приклад ви можете навести...?

 • Чому ви сказали...? Як це стосується до...?

 Друга група — запитання з припущеннями:

 • Які припущення ви робите?

 • Чому ви робите ці припущення?

 • Ви припускаєте, що...?

 Третя група — запитання, які визначають перспективу й точку зору:

 • Чи є твоя точка зору щодо... ?

 • Чи є твоя перспектива в тому, що...?

 Четверта група — запитання, які визначають факти, причини та докази:

 • Які твої докази для цього?

 • Чому ти віриш у це? Наскільки ти впевнений у цьому?

 П'ята група — запитання, які досліджують висновки та результати:

 • Що є твоїм висновком?

 • Що буде результатом, якщо це станеться?

 • Яким буде ефект від цього?

 «Експерти проти журналістів» Учні поділяються на дві групи — "експертів", що відповідатимуть на запитання, та "журналістів", що будуть ставити запитання. На дошці варто завчасно записати як приклад орієнтовний перелік запитань, що сприятимуть

 розвитку критичного мислення.

 «Атака на вчителя» («Атака на учня» ) Після вивчення нового матеріалу вчитель оголошує учням, що зараз вони поміняються місцями — учні будуть ставити питання, а вчитель (або один учень) відповідати на них. Висувається умова — вчитель буде відповідати тільки на цікаві запитання. Ця умова якраз і стимулює учнів складати запитання проблемного характеру.

 «Тонкі та товсті запитання». «Тонким» вважається таке запитання, на яке можна дати точну, коротку відповідь, а «товсте» запитання потребує роздумів та розгорнутої відповіді. Цей прийом можна використовувати з іншими: запитальні слова,мозковий штурм, читання з зупинками. Формувати вміння краще починати з «тонких» запитань, адже дітям їх легше придумувати. З історії це можуть бути запитання, відповідями на які можуть бути слова «так», «ні», дата, ім’я, терміни, географічні назви, назва предмету або явища. На підставі «тонких» запитань учні вчаться складати «товсті».

 «Переплутані логічні ланцюжки» -прийом підходить для «подійних» тем, в яких розглядаються війни, зміни в житті країни та людей, виявляються причини та наслідки. Учням пропонується виявити послідовність подій. Для цього вони отримують картки, де вказані елементи подій у переплутаному вигляді. Далі діти відмічають послідовність у вигляді ланцюжка чисел, кожне з яких означає певний елемент подій. Далі заслуховуються ланцюжки. Можна ще запропонувати скласти розповідь за своїм ланцюжком.

 «Ромашка Блума» (ромашка питань) Шість пелюсток – шість типів питань:

 1) Прості (назвати факти, пригадати певну інформацію);

 2) Уточнюючи (метою цих питань є надання людині можливості зворотного зв’язку відносно того що він тільки що сказав);

 3) Інтерпретаційні або пояснюючі (звичайно починаються зі слова «чому?»);

 4) Творчі (у питанні є частка «якщо б», елементи умовності, прогнозу);

 5) Оціночні (направлені на вияснення критеріїв оцінки тих чи інших подій, фактів, явищ);

 6) Практичні (це питання направлені на встановлення зв’язку між теорією та практикою)

 «Рюкзак» -метод дає можливість залучити кожного учня класу до роботи на цьому етапі. Він полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на запитання: «Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці, ви візьмете із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?» Папірці з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний). Вибірково знайомляться з відповідями.

Розділ 2 Практичне застосування технології  розвитку  критичного мислення

2.1. Аналіз практики застосування   технології  розвитку    критичного мислення на уроках суспільствознавчих дисциплін

   Модель технології критичного мислення передбачає особливу структуру уроку, яка не заставляє учня запам’ятовувати,а в процесі уроку веде осмислено до пізнання світу, на постановку проблеми та розв’язання її. Трьохфазна структура передбачає використання найбільш ефективних методів чи графічних організаторів,які сприятимуть розвитку впевненості учня в собі та розумінні цінності своїх ідей та думок : фаза актуалізації (евокації, виклику), фаза осмислення (побудови знань, вивчення нового матеріалу), фаза консолідації (рефлексія, розміркування).

   Фаза актуалізації та методи, що найчастіше застосовуються .

Правознавство(10 клас). Тема: «Основні права,свободи та обов’язки громадян України»Використання графічного організатора«Знаємо - хочемо дізнатися – дізналися» . У процесі роботи учні спочатку думати над тим, що вони вже знають з теми цього уроку, поставити запитання до цієї теми та знайти відповідь на ці запитання. Під час роботи учні заповнюють таблицю:  Що знаємо? Про що хочемо дізнатися? Про що дізналися? Працюємо з Конституцією України.

Правознавство (9клас). Тема: «Яку роль відіграє право в житті людини»Застосування методу  «Кластер». На дошці записується  ключове слово «Право», а з двох боків від нього фіксується інформація, якимось чином з ним пов’язана. Поєднуємо інформацію, запропоновану учнями, прямими лініями з темою і виводимо основні завдання уроку.

 Історія України(9 клас) Тема: «Формування модерної української нації..»Всі асоціації,що виникають відштовхуючись від розуміння поняття «нація».Вчитель спрямовує на часовий історичний період і проводить паралелі із сьогоденням за допомогою метода «Асоціативний кущ»

Всесвітня історія(9 клас).Тема: «Вступ. Світ наприкінці XVIII-XIXст.»Знайомимось із поняттям «індустріальне суспільство».Методом «Карта поняття»,що дає можливість всебічно проаналізувати нове для учнів поняття. Вчитель спільно з учнями формулює поняття. Учні підбирають подібні та протилежні поняття,а тоді визначають сильні т слабкі характеристики основного поняття.

Курс «Людина і світ»(11 клас)Тема: «Поняття людини як біосоціальної істоти» Запропонувати учням самим спрогнозувати основні мету та задання нашого уроку методом «Дерево передбачень»-фіксуємо на дошці.

Фаза побудови знань відбувається в основній частині уроку. Для засоєння  змісту нового матеріалу й стимулювання старанності учнів.використовуємо різноманітні методи та графічні організаториу залежності від аудиторії учнівської,від складності пропонованої теми.

Приклад застосування.

Правознавство(10 клас). Тема: «Адміністративне право».Читаючи пункт про адміністративний проступок і адміністративне стягнення використовуємо прийом Таблиця «Плюс-мінус-цікаво».

Всесвітня історія(9 клас).Тема: «Початок Великої французької революції…»Використано прийом «Логічне дерево»,що допоміг виявити основні причини  революції, характер та пошуку рішень проблеми. Проблема розглядається з різних боків, а рішення опирається на досить ясну фактичну базу. У процесі читання учні працюють наступним чином: коріння – то проблема, що розглядається в тексті. На самому стовбурі є основні та допоміжні гілочки. На основних учні відзначають причини виникнення досліджуваної проблеми. На допоміжних гілках розташовуються факти, що підтверджують наявність сформульованих ними причин. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відбивають суть, факти.

 Свій висновок з досліджуваного питання учні можуть зробити на стовбурі «логічного дерева».

Правознавство(9 клас). Тема: «За якими правилами ми живемо»Заповнення «Концептуальної таблиці» основних видів соціальних норм. Таблиця будується так: по горизонталі розташовується те, що підлягає порівнянню(нори права,норми моралі,релігійні норми, корпоративні норми,норми традицій та звичаїв), а по вертикалі – різні риси, властивості, за якими це порівняння відбувається(ким встановлені,форма примусу, на кого розповсюджуються і т.д.).

Історія України(9 клас) Тема: «Формування модерної української нації..»Часто для реалізації поставлених завдань уроку використовується метод

 «Фішбоун» скелет риби)- цей прийом (схема )дав можливість вирізнити складові частини формування української модерної нації, виокремити причини та наслідки, аргументувати відповідь та підтверджувати її прикладами. Основою для виконання роботи за схемою є проблема, яка є у тексті або у розповіді вчителя. Її записують в «голові» скелету, а висновки, які виходять у процесі роботи, записуються у «хвості». Отже голова - питання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, нижні – зміст понять, хвіст – відповідь на питання. Записи повинні бути лаконічними, уявляти собою ключові фрази або слова, які відображають зміст. «модернізація»-…………- «модерна укр. нація».За даною схемою робимо узагальнення матеріалу та ставимо запитання до вивченого на уроці матеріалу

Правознавство(10клас).Тема:«Історичний аспект виникнення держави».Вчитель із пропонованих теорій пропонує вибрати най вірогіднішу,об’єднає тих учнів що є у більшості за вибором теорії і за допомогою методу «Прес» просить аргументувати свій вибір. У процесі прийому учні можуть переходити в інші групи,якщо аргументи їх переконали. Цей прийом дозволяє поєднати зміст уроку з особистим досвідом учня.

Історія України(9 клас) Тема: «Соціальна боротьба».Використано прийом

«Переплутані логічні ланцюжки» - підходить для «подійних» тем, де є  зміни в житті людей, виявляються причини та наслідки. Учням пропонується виявити послідовність подій. Кожен отримує картку, де вказані елементи подій у переплутаному вигляді. Далі діти відмічають послідовність у вигляді ланцюжка чисел, кожне з яких означає певний елемент подій. Далі заслуховуються ланцюжки. Можна ще запропонувати скласти розповідь за своїм ланцюжком.

Фаза консолідації  найбільш хвилююча,бо  стає зрозумілим наскільки ефективним був урок. Чи горять в учнів очі як і на початку уроку чи вогонь потух. На уроках правознавства дуже подобаються дітям прийом «Атака на вчителя» Висувається умова — вчитель буде відповідати тільки на цікаві запитання. Ця умова якраз і стимулює учнів складати запитання проблемного характеру. Частіше, це питання по темах ,які передбачають розгляд складу правопорушення та відповідальності. Пропонується обмінятись думками як вирішити ту чи іншу життєву ситуацію. Метод  «Експерти проти журналістів»  застосовується при розв’язанні правових задач чи ситуацій, важливо, щоб діти самостійно пропонували їх пригадуючи власний досвід(сімя,сусіди,родичі,фільми,статті).

   На уроках історії узагальнити основні ідеї допомагає метод «Тонкі та товсті запитання».Готуються спершу10 «тонких» запитань кожним учнем, тоді відбувається обмін,учні відповідають на чужі запитання. Перші 3 від класу отримують по 2 «товстих» запитання-учень дає оцінку собі.Оцінка може корегуватись вчителем спільно з класом.

Узагальнити основні ідеї по темі «Стереотипи та упередження»(11кл.,курс «Людина і світ») допомагає метод «Синквейн»

Учням допомагає виявити особисте ставлення до історичних персонажів та визначних осіб прийом «РАФТ». Ідея є в тому, що учень обирає для собі якусь роль, тобто пише текст не від себе, а від імені історичного персонажу (король, селянин, революціонер…). Потім обирає для кого писати та стиль тексту. Це може бути письмо, стаття в газету тощо.

Наприклад: «Лист до Наполеона Бонапард від французького селянина Жака»
Етапи технологїї розвитку критичного мисленя   

Етап актуалізаці: 

·                   актуалізувати («оживити») в пам’яті учнів уже наявні знання;

·                   встановити мету навчання;

·                   зосередити увагу учнів на темі;

·                   представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.
Рекомендуємо використовувати:

«Знаємо - хочемо дізнатися –дізналися», «Ключове питання», «Дошка запитань», «Кошик думок», «Переплутані логічні ланцюжки», «Кластери», «Істинні та хибні твердження» 

 Інформація, що отримана на цій стадії, вислуховується, записується, обговорюється, робота ведеться індивідуально – парами – групами.

Етап усвідомлення знання  відбувається в основній частині уроку й має на меті: 

·                   порівняти очікування учнів із тим, що вивчається;

·                   переглянути очікування та висловити нові;

·                   зробити висновки й узагальнення матеріалу;

·                   поєднати зміст уроку з особистим досвідом учня;

·                   поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.

Рекомендуємо використовувати: «РАФТ», «Атака на вчителя», «Атака на учнів», «Бортові журнали», «Експерти проти журналістів», «Фішбоун», «Сократівське опитування»

   Контакт з новою інформацією (текст, фільм, лекція, матеріал параграфу), робота ведеться індивідуально - парами - групами.

Етап рефлексії  має на меті: 

·                   узагальнити основні ідеї;

·                   обмінятися думками;

·                   виявити особисте ставлення.
Рекомендуємо використовувати:

«Письмове есе-роздум», «Резюме», «Ромашка Блума», ПМЦ, «Синквейн», повернення до ключових слів, переплутаних логічних ланцюжків, кластерів.

 Творча переробка, аналіз, інтерпретація вивченої інформації, робота ведеться індивідуально – в парах – групах.

Наведена методична система дає можливість учителю:

1.     активізувати мислення учнів;

2.     мотивувати та стимулювати їх діяльность;

3.     залучити всїх учнів до творчої ,продуктивної діяльності;

4.     активізувати пізнавальний процес ;

5.     розвивати пізнавальний процес ;розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал ;

6.     розвивати навички колективного спілкування , почуття взаємодопомоги

взаємопідтримку ;
формувати ключові компетентності учнів .

2.2 Результативність використання  технології  розвитку  критичного мислення

   При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення. У ході активної роботи над методичною проблемою «Розвиток критичного мислення на урокахсуспільствознавчих дисциплін» в ході навчального процесу 2012-2013, 2013-2014 навчальних років,було опрацьовано значну кількість передових досліджень з даного питання. Відповідно досягнуто таких результатіву 2012-2013 н.р.:

·                    на II етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у секції соціології зайняв Войцеховський Б. -I місце (наук.кер.Садкова Н.Я.);

·                    на II етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у секції

·                    правознавство зайняв Войцеховський Б.- I місце(наук.кер.Садкова Н.Я.);

·                    на Ш етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у

секції соціології зайняв Войцеховський Б. призове Ш місце (наук.кер.Садкова Н.Я.);

·                    на III етапі олімпіади з історії Зорій Б.- II місце(Лемко А.І.,Садкова Н.Я.);

·                    на III етапі олімпіади з історії Савчук Х.- III місце(Лемко А.І.,Садкова Н.Я.);

·                    фестиваль «Ми маємо право знати більше» - II місце (керівник команди Садкова Н.Я.);

·                    конкурсі учнівських проектів«Права дитини: від витоків до сьогодення» - II місце (координатор проекту Садкова Н.Я.)

Результати роботи 2013-2014 навчальних років:

·                    на II етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у секції соціології зайняла Втерковська Т. -I місце (наук.кер.Садкова Н.Я.);

·                    на II етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у секції правознавства зайняла Стельмащук О.-II місце (наук.кер.Садкова Н.Я.);

·                    ІІ етап Всеукраїнського турніру юних правознавців- I місце (наук.кер.Садкова Н.Я.);

·                    на III етапі олімпіади з правознавства Зорій Б.- III місце(Садкова Н.Я.).

Приємно й відзначити активну участь учнів в суспільному житті. Виступи по радіо ТРК «Карпати»до «Як досягти успіху у навчанні», по телебаченню «3 Студія» по темі«Новий курс «Основи критичного мислення».участь у конференціях організованих Головним управлінням юстиції в Івано-Франківській області, Благодійною організацією «Карітас».

Учні без страху виступають і вірять, що їх думки знайдуть відображення у державній політиці, що визначатиме стратегію розвитку громадянського суспільства вУкраїні.

Висновок 

   У наш час дуже важливо розвивати критичне мислення у дітей - щоб дитина стала отримувати задоволення від роботи на уроці та ще ймала бажання самостійно поглиблювати свої знання, навчилася їх аналізувати і синтезувати, щоб навчилися ставити розумні запитання і творчо знаходити на них відповіді. Важливо відзначити, що технологія розвитку критичного мислення допомагає учням самостійно визначати напрям у вивченні теми і самостійно вирішувати проблеми, тобто «мислити по-справжньому». В основі критичного мислення можна угледіти відомий вислів Сократа: "Я знаю, що нічого не знаю". Сумнів стає джерелом знань. Коли дитина не буде сприймати слово письменника, вчителя як єдино правильне, вона почне мислити. Це одне з пріоритетних завдань кожного вчителя – навчати дискутувати, не приймати інформацію як істину в останній інстанції.

  Метою роботи було з'ясування методичних умов ефективного розвитку критичного мислення учнів у процесі навчання суспільствознавчих дисциплін.         У процесі дослідження вивчено та застосовано ряд методів,що допомагають максимально ефективно провести урок. Зокрема, «Генератор ідей»,  «Логічне дерево», «Концептуальна таблиця», «Піраміда роздумів», «Кластери», «Позначки», «Синквейн» (сенкан), «Фішбоун», «Правильні та помилкові твердження», Прийом «РАФТ», Прийом таблиця «Плюс-мінус-цікаво», «Бортові журнали»,   «Підказка», «Резюме», «Кошик ідей», SWOT – аналіз, «Знаємо - хочемо дізнатися - дізналися», «Дошка запитань»,  «Сократівське опитування»,  «Експерти проти журналістів», «Атака на вчителя» («Атака на учня» ), «Тонкі та товсті запитання», «Переплутані логічні ланцюжки», «Ромашка Блума», «Рюкзак», «Асоціативний кущ», «Карта поняття».     Отже ,   Наведена методична система дає можливість учителю:

активізувати мислення учнів;мотивувати та стимулювати їх діяльность;

залучити всїх учнів до творчої ,продуктивної діяльності;

активізувати пізнавальний процес ;розвивати пізнавальний процес ;розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал ;

розвивати навички колективного спілкування , почуття взаємодопомоги

взаємопідтримку ;формувати ключові компетентності учнів .

Результативність роботи демонструє про ефективність застосування методів критичного мислення на уроках суспільствознавчих дисциплін.

   Вчення цікаво тоді, коли воно приносить відчутну радість від пізнання нового, від відчуття власної причетності до того, що відкриває світ знань.       Сподіваюся, що спираючись на ці методи навчання, дитина, вивчаючиісторію,правознавство чи інші суспільствознавчі курси, не скаже потім, що це було не зрозуміло, не потрібно або не цікаво. А вчителі і батьки будуть упевнені в тому, що їхні діти знають предмет і вміють мислити критично і творчо.

Список використаних джерел  

1. Баханов К.О. Професійний довідник вчителя історії. – Х.: Основа, 2011. – 239 с. 

 2. Загашена І.О., С. І. Заїр-Бек, І. В. Муштавінська. Вчимо дітей мислити критично. – СПб: «Мова», 2003р.

 3. Загашена І.О., С. І. Заїр-Бек. Критичне мислення - технологія розвитку. – СПб: «Скіфія», 2003р.

 4. Іванова О. Навчаємо критично мислити// Відкритий урок. – 2007 – лютий.

 5. Нечволод Л.І., Томашевська Н.В. Нетрадиційні уроки. Історія. – Харків:ТОРГСІН ПЛЮС, 2008.

 6. Пометун О.І. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії// Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2012. - №2.

 7. Тамберг Ю.Г. Як навчити дитину думати. - Москва: «Просвіта», - 1995р.

 8. Терно С.О. Розвиток критичного мислення старшокласників у процесі навчання історії. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 275с.

 9. Технології розвитку критичного мислення на уроках історії. З досвіду роботи вчителів. – Миколаїв: Наук. – метод. центр Упр. Освіти Миколаївської міської ради, 2008. – 47 с.

 10. Тягло А.В., Воропай Т.С. Критическое мышление: проблема мирового образования ХХІ века// Постметодика, №3 (35), - 2001.

 11. Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник. – Х: Основа, 2008. – 189с.

 12. Якиманська І. С. Знання і мислення школяра. – Москва: «Просвіта», 1998.

Інтенет –ресурс:

zakon.rada.gov.ua/go/1060-12

www.mon.gov.ua/‎

Дата публікації: