Концепція «Я – громадянин світу»

Опубліковано Наталія Садкова


У процесі педагогічної діяльності пропоную власний філософський підхід до впровадження концепції «громадянства світу» у класі, як класний керівник. 
Ми приходимо у Світ − великий Організм, де єдині для нас і Сонце, і Місяць, і Зорі , і Земля, і Повітря... Чому ми прийшли? Щоб Жити. Для чого ми живемо? Щоб знайти Щастя. У чому наше Щастя? Щастя − це те, у чому знаходимо Радість. Вона народжується через Досвід сприйняття цього Світу. У кожного з нас різний досвід. І залежить він від того, що ми знаємо про навколишній світ, як розуміємо власну роль та місію у ньому. 
Парадоксальність нашого буття веде до усвідомлення нерозривного зв’язку кожного з людством, себе як частину людства. Людина – це не тільки природні (емоційні та матеріальні) потреби… Відчути себе громадянином світу може тільки та людина, яка здатна взяти на себе відповідальність… не тільки за своє життя, але й за життя іншого. Таке усвідомлення є необхідною передумовою громадянсько активної та морально відповідальної життєвої позиції людини у ході інтеграції людства в єдине ціле, де є взаємозалежність та взаємозв’язок. Глобалізоване суспільство здатне жити комфортно, усвідомлюючи та поділяючи спільні цінності Життя. 
Упроваджуючи концепцію "громадянства світу" у класі, фокусую на особистісному досвіді учня. Вважаю, що основне завдання полягає у формуванні: 
по-перше, ціннісних ставлень та переконань дитини щодо її значимості у сім’ї, класі, ліцейній спільноті, територіальній громаді, державі, світі. Це те, на чому вона стоїть, у чому має відчувати опору; 
по-друге, відповідальності, а саме: приватної (відповідальність за себе), особистої (відповідальність за інших людей) та суспільної (відповідальність за суспільство, в якому ми живемо). Відповідальність завжди співвідноситься з дією; 
по-третє, толерантності як здатності сприймати без упередження та агресії думки, що відрізняються від власних, а також − особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань − умова стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах. Кожна окрема свідома особистість є своєрідним «пазлом» побудови світової спільноти. 
Успіх у своєму класі я бачу через процес становлення дитини як відповідальної та толерантної особистості, яка стає повноцінним громадянином з власною позицією, впевненою і успішною людиною. Приємно читати відгуки про своїх учнів у засобах масової інформації, соціальних мережах тощо. Успіх – це… коли несподівано приходить кур’єр… і десь із Чехії тобі передають квіти із словами вдячності; це… коли у день народження несподівано з’являються у повному складі випускники з оберемком троянд; це… коли у найтрагічніший день мого життя прийшли зі словами «Ви нам потрібна». Успіх − це… коли бачиш, як зростає зерно, яке сіяв з любов’ю.

далі »
Дата публікації: пʼятниця, 19 жовтня 2018 р.

Усе в наших руках, якщо ми дійсно цього хочемо.

Опубліковано Наталія Садкова
О, це був день повний приємних моментів!
У Ліцеї -  День Здоров'я! Ми - правники 10-П класу вирішили його провести по особливому. Саме сьогодні ми розпочали цікаву роботу над дослідженням правомірної поведінки франківчан. Ми відкинули всі страхи перед незнайомцями і рушили "у народ". Із єдиним запитанням! Про нього ще мовчу, бо ми розкажемо про наші результати  в окремій статті😉
!!!Усі фото зроблені з дозволу респондентів!!! 
Юні дослідники опитали більше трьохсот людей та їхній запал не вчухав. Щиро дивувались, чому зріле покоління уникає запитань, а молодь з радістю спілкується? Чому коли відповідь прозвучала, люди вставляють "АЛЕ"? 
Для мене було важливим, що мої ліцеїсти розуміють мету і завдання дослідження: значимість правомірної поведінки у процесах формування громадянського суспільства. Це була робота заради майбутнього!
Згодом ми відправились до Меморіального скверу, де вшанували молитвою пам'ять загиблих за Україну. Ми з сумом вдивлялись у минуле і з вірою дивились у майбутнє.
Наша динамічна екскурсія закінчилась відпочинком у кінотеатрі. Фільм був дуже позитивним.
Те різнобарв'я емоцій, що ми сьогодні пережили, залишиться з нами назавжди.
Хочете змінити своє життя!? Так дійте, замість того, щоб шукати виправдання, замикатися і прикидатися щасливим... Доктор Хаус (House M. D.)
далі »
Дата публікації: четвер, 20 вересня 2018 р.

У здоровому тілі — здоровий дух! Вовчинці;))

Опубліковано Наталія Садкова
Традиційно... Уже сьомий рік поспіль правнички академічного ліцею відправляються на Вовчинецькі гори. Цього разу наша компанія не тільки відпочивала. Ми ще й розпочали новий еко-проект "Зробимо світ кращим своїми руками". Приємно, що поруч є людина, яка готова взяти цю ініціативу у свої руки- Середюк Марія Степанівна (вихователь 10-П класу).
Що ми робили?) Так, говорити значно легше, а ніж діяти...




Ми закупились мішками для сміття та рукавичками. Як слід прибрали місце, яке усі вже полюбили-Наші Гори)

А далі... насолоджувались чистотою та красою нашої Прикарпатської природи.  
Скільки уроків ми присвячуємо Любові до рідної землі?!! Але тільки так - у дії, у задоволенні від зробленого я побачила іскорки в дитячих очах. 
Іскорки любові...
Ось це і є те патріотичне усвідомлене відчуття!












далі »
Дата публікації:

Час працювати і час подорожувати або мандрівка для ліцейних тріумфаторів;)

Опубліковано Наталія Садкова
Традиційно травень місяць наповнює серця працьовитих та талановитих ліцеїстів приємним хвилюванням. Спершу (18 травня) у ліцеї відбулось офіційне щорічне свято "Науковий тріумф" з нагородженням переможців олімпіад, конкурсів, турнірів, інтелектуальних, художніх та спортивних змагань. І все ж усі з нетерпінням чекали 19 травня, бо за давньою (8 років) ліцейною традицією в цей день мала відбутись мандрівка.
Як це було... Які моменти залишились у кадрах, а які у серцях, вгадати буде складно та впевнена, що кожен щось для себе взяв на пам'ять.

Не помилюсь, якщо скажу, що усю дорогу вірним нашим супутником був дощ. Та тільки ми виходили з автобуса він дивним чином припинявся.

Перше місце, де ми побували, була Ведмежа гора (м. Яремче). Яремчанський мінізоопарк  це вольєрне господарство Карпатського національного природного парку, де утримують у напіввільних умовах місцевих диких тварин. Особливим улюбленцем став олень, який із задоволенням робив селфі з дітьми, смачно жуючи запашну зелень.

Не дійшовши до базарчику сувенірів, ми з повними гаманцями ще;) спустились до Яремчанського водоспаду. Водоспад Пробій — один з найповноводніших водоспадів Карпат.
Висота падіння води 8 м. Каскадний водоспад в Українських Карпатах, на річці Прут. Шумна та стрімка течія води полонила любителів фотографуватись. Чесно кажучи, про сувенірний базар після цього вже ніхто й не згадував, бо цікаво було спостерігати за такою потужною природною стихією, як вода.


Спиняє 
хід думок.
Людина враз стає маленька.
І безкрила
Але ж душа…
Вона не дивиться
униз.
До сонця тягнеться, 
бо в тому наша сила!





Там на нас чекали (с.Криворівня)!Verhovyna Paradzhanov museum.jpg
 Здавалося б просто хатина. Та скільки цікавого вона пам'ятає! Доходиш до воріт і вже пульс прискорюється, пригадуєш кадри з славнозвісного фільму "Тіні забутих предків", виринає з пам'яті фото усміхненого сивого вірмена, який так точно зумів передати Душу Гуцульщини. Думаю, ви зрозуміли я про відомого кінорежисера Сергія Параджанова.
«Тіні забутих предків» — повість Михайла Коцюбинського, написана під враженням його перебування на Гуцульщині. В творі розповідається про кохання Івана і Марічки, українських Ромео і Джульєтти. Яскраво передано побут і життя гуцулів",  розповідала нам екскурсовод, а згодом дозволила одягнути автентичні костюми акторів.

Зупинися, мить... Ми в образах гуцульських газдів та газдиньок;)
Так, хтось скаже вишиванки сьогодні є у всіх. Це не дивина. Але магія цього вбрання огорнула нас особливим теплом Гуцульського Краю (читайте по обличчах).
Посміхаєтесь?
Ну от, і на вас діє!!!
Верховина! Ми так сюди поспішали, що навіть Дощик перегнали, а от на виході з музею він нас рясно))) полив.
У музеї Романа Кумлика екскурсію вела його дочка Леся. Ой, скільки ж ми цікавих оповідок почули про гуцулів))), спробували зіграти на трембіті, дримбі, ріжку.

А ще попросила пані Леся найвідважнішу дівчину присісти на стілець. Як виявилось з дитячих голосів цією дівчиною стала я))) Куди ж було діватись... І ось, що з того вийшло. 
Один з варіантів завивання "фустки" молодиці. 
Ну, а це вже друга пара "найвідважніших" обранців. Так виглядали молодята на гуцульському весіллі. Зауважте, люлька в молодої необхідний атрибут) Молодий не палить! Та й молода теж, але ж люлька "мусе" бути!!! "ЙО!"
Діти радісно підхопили:"ЙО! ЙО!"(що означає "так")

Дорогою в Буковель забігли підкріпитись і стільки сили Карпат відчули, що результат ви бачите й самі!)))
Цей перевернутий будинок став першим таким архітектурним дивом в Україні. Знаходиться він у селі Поляниця.


І ось вже Буковель  гірськолижний курорт України, що має найбільш розвинену інфраструктуру серед гірськолижних курортів. Так, це ми у черзі за лижами стоїмо:)
Поки стояли, сніг зійшов і ми просто піднялись на гору, аби полюбуватись гірськими краєвидами, попити смачного карпатського чаю, подихати повітрям гірських хребтів. Тут з-за хмар вони вигдядали як дивовижні далекі істоти. 
Ми просто гуляли, смакуючи незвіданість видніючої далечини...
Якщо б не було хмар, то ви б помітили, як відкривається неймовірна панорама величних гір Карпат. Хай спрацює ваша уява або велике бажання, що приведе вас сюди і ви переконаєтесь у цьому самі! 















далі »
Дата публікації: неділя, 20 травня 2018 р.

Нам добре разом! (с.Вовчинці)

Опубліковано Наталія Садкова
Фотоколаж. Стаття ще буде...


далі »
Дата публікації:

Ми та наші батьки (9-П клас)

Опубліковано Наталія Садкова
Фотоколаж. Стаття ще буде...

далі »
Дата публікації: