До музею, де історія дивиться у вічі

День починався о 3:14 під звуки повітряної тривоги  і, на жаль, не тільки.  Та ми не втрачали надії, що нас чекають приємні враження від запланованої мандрівки до Обласного  музею визвольної боротьби імені Степана Бандери. Зібравшись всією гучною компанією, відправилися до зупинки, але знову о 10:01 повітряна тривога розвернула нас до ліцейного укриття. Дочекалися- "Відбій"! Їдемо, але знову серце холоне вже у тролейбусі, 10:52-"ТРИВОГА"! Повертатися нема можливості, але, на щастя, тривога була не тривалою.  

І ось ми тут, нас привітно зустріли  директор музею п. Ярослав Коретчук і працівники музею. 

 На нас чекали чотири зали з експозиціями, що  висвітлюють історію визвольної боротьби та державотворчі процеси на території Західної України. 

У першому залі знайомилися з  матеріалами про відомих галицьких князів, що протистояли іноземним загарбникам. Щойно ми почали знайомитися з наступною  експозицією, у захваті від цікавезної розповіді нашого екскурсовода Оксани Василівни Романів, 

про створення 1914 р. Легіону УСС, що згодом стане ядром Галицької Армії — збройної сили новоствореної ЗУНР, як тут знову ...11: 35 - повітряна тривога. 

І Ярослав Володарович запросив нас в укриття, але ж воно було дуже незвичне.

Там зібрана експозиція зброї сучасної війни, точніше залишки, матеріали про визначні постаті та їхні подвиги. Наш Кіріл помітив телефон в який влучила куля і застрягла в ньому, морозець побіг по тілу, бо це ж телефон з його рідного Гуляйполя.

 Відбій! 

Ми знову піднялися до зали, присвяченої збройній боротьбі УПА, яка в умовах бездержавності вела боротьбу проти сталінського режиму.

 Зацікавлення викликає колекція листівок і журналів, які розповсюджувала служба пропаганди УПА та ОУН, а також світлини, зброя, речі побуту. На цій світлині ми на фоні фото з плівки, яка вціліла у банці. 

Ознайомилися з матеріалами виставки "Російсько-українська війна - битва за незалежність України", яка була відкрита одразу після Майдану і постійно оновлюється.

 Заряджені духом героїчного минулого з незламною усмішкою ми пішли творити наше майбутнє - хтось ще на урок, а хтось проводити урок, а тоді тренування...день продовжується, життя триває.

Вдячність нашим захисникам і захисницям за щодень нашого життя!

Слава Україні!

Героям Слава!

 

Дата публікації: четвер, 26 вересня 2024 р.