Перспективи працевлаштування молодих спеціалістів
Садкова Н.Я.,
вчитель історії та правознавства
Івано-Франківського обласного
ліцею-інтернату для обдарованих
дітей
із сільської місцевості,
керівник гуртка
суспільних дисциплін
обл. відділення МАН України
Українське законодавство
передбачає низку нормативно-правових актів, які б сприяли формуванню та
реалізації нової державної молодіжної політики, спрямованої на створення
державою умов для надання кожній молодій людині соціальних послуг з навчання,
професійної підготовки та працевлаштування. Статтею 43 Конституції України
визначено, що «кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі
на життя працею, яку він сам вільно обирає або на яку вільно погоджується», а в
статті 46 закріплено, що «громадяни мають право на соціальний захист у разі ...
безробіття з незалежних від них обставин», тобто захист також гарантується з
боку держави.
Тема працевлаштування
молодих спеціалістів є дуже актуальною для молоді, оскільки відкриває
можливості реалізації своїх планів на майбутнє. З кожним роком на ринку праці
вимоги до робітників зростають і молоді все важче влаштуватись на роботу. В
умовах кризи пропозиція робочих місць значно скоротилися, а отже і шанси людини
без стажу влаштуватись на роботу мізерні. За твердженням групи експертів Світового банку, вища освіта є
визначальною для економічного і соціального розвитку, але в нашій країні вища
освіта перетворилась на бренд[1,с.105]. Тому виникла необхідність дослідити
правове поле реалій працевлаштування молодого спеціаліста.
У січні 2013 року набрав
чинності закон «Про зайнятість населення». Згідно з ним студентам, які здобули
професії «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр»,
«спеціаліст» і продовжують навчатися на наступному кваліфікаційному рівні,
надано право проходити стажування за спеціальністю. Найбільшим плюсом для
молоді є запис про проходження стажування до трудової книжки. Втім, стажування
може бути безплатним.
ЗУ «Про сприяння
соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 1993 року підтримує
тих, хто вирішив працювати в селі. Щоб залучити молодого працівника на роботу в
провінції, йому надають житло на термін його роботи та одноразову допомогу в
десятикратному розмірі заплати за рахунок бюджету. Умова - укладання працівником
договору з роботодавцем, який розташований у сільській місцевості, не менш ніж
на три роки. Також працівнику надається право отримати це житло у власність,
якщо він відпрацює у даному населеному пункті не менше десяти років. З 1 січня
2014 року набула чинності постанова КМУ від 11.07.2013 № 587 «Про затвердження
Порядку надання одноразової адресної допомоги молодим працівникам, залученим до
роботи в селах і селищах, та переліку професій (спеціальностей, напрямів
підготовки), за якими надається така допомога». Одноразову адресну допомогу у
десятикратному розмірі мінімальної зарплати будуть надавати молодим
працівникам, які уклали трудові договори на строк не менш як три роки із
закладами, підприємствами, установами та організаціями державної і комунальної
форми власності, що розташовані в селах і селищах за певними професіями
(спеціальностями, напрямами підготовки) [2].
У 2012 році підписано спільний наказ
Міносвіти та Мінсоцполітики «Про затвердження галузевої програми розвитку та
підтримки діяльності молодіжних трудових загонів на 2012-2015 роки» [3]. Українське
законодавство створює значну базу нормативно-правових актів, які стимулюють та
надають пільги, створюють певні гарантії для молодих спеціалістів. Виникає
питання, чому ж вони не дієві та наскільки вони актуальні для молодих
спеціалістів, варто звернути увагу на ситуацію у провідних державах світу з
працевлаштуванням молодого покоління.
Проаналізувавши практику
працевлаштування молоді в країнах Європейського Союзу, слід зазначити, що у
провідних країнах світу відбувається втілення різноманітних програм:
створюються додаткові можливості для переміщення студентів в різні країни ЄС у
пошуках роботи; створено індустріальний центр, де буде проходити підготовка
молоді до роботи (Великобританія); передача досвіду між літніми і молодими
працівниками, щорічна допомоги підприємствам, де зайнято менше 300 робітників(
Франція); підтримку молодих підприємців, дрібного і середнього бізнесу, який
створює робочі місця для молоді, зниження ризиків за найм молодих працівників
через повернення соціального податку (Португалія); Підприємствам, які наймають
молодь, обіцяють податкові пільги та субсидії, нові робочі місця планують
створювати у сферах ІКТ, нанотехнологій, біомедицини, енергозбереження,
екології, аерокосмічних досліджень (Італія); доплату за підготовку собі зміни
(Португалія) [4].
8 жовтня 2013 року в Києві відбулася
Національна тристороння конференція з нагоди Дня гідної праці. У конференції
взяли участь представники профспілкових об’єднань, організацій роботодавців,
Міністерства соціальної політики України, Державної служби статистики України,
Державного центру зайнятості, науковців, а також міжнародних організацій,
зокрема, Міжнародного бюро праці та Регіонального Представництва Фонду імені
Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі. Метою зібрання стало обговорення
ключових проблем забезпечення та визначення індикаторів гідної праці в Україні,
а також представлення Програми співпраці у сфері гідної праці між МОП і
Україною на 2012-2015 рр.
План боротьби з
міжнародним безробіттям в Євросоюзі, запропонований в лютому 2013 року,
передбачає виділення спецфонду 5 млрд. євро на боротьбу з молодіжним безробіттям
в 2014-2020 роках. Кошти в основному підуть на фінансування програми стажувань,
тренінгів та перекваліфікації [5].
Таким чином, нормативно-правові акти створені
впродовж тривалого періоду декларують відповідні умови для працевлаштування
молодих спеціалістів та актуальність проблеми збільшується з кожним роком,тому
що законодавець не звертає уваги на соціально-економічні потреби молоді, що
змінюються у процесі трансформації суспільства. Перехід до якісно нового
сприйняття моделі поведінки та формування ціннісних орієнтирів.Твердимо що
вітчизняне законодавство про реалізацію права на працю молодих спеціалістів
може стати ефективним за умови активної взаємодії держави з молоддю та
врахуванням усіх соціально-економічних потреб сьогодення.
Література
1. Бріт О.В. Сучасний зареєстрований
ринок праці як інструмент державного регулювання забезпечення роботою фахівців
з вищою освітою//Економіка та держава. – 2009. – №1. – С. 106-108.
2. Агенція новин Фirtka.if.ua. «Держава
допомагає молоді, яка працює у сільській місцевості». – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://firtka.if.ua/?action=show&id=40380
3. Сисюк В. «Рух молодіжних трудових
загонів є однією з актуальних форм дозвілля та вторинної зайнятості молоді». –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://atomua.com/index.php?option=com_content&view=article&id=218:-q-q&catid=5&Itemid=31
4. Грабська А. «Молодіжні робочі гарантії» в ЄС вступлять у силу 2015 року». –[Електронний
ресурс].– Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/inozmi/deutsche-welle/2013/11/13/7002055/
5. Єрман Г. «Як країни
ЄС вирішують проблему молодіжного безробіття».
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2013/05/30/302842
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
Дата публікації:
це корисно!!!
ВідповістиВидалити